B2

Навчальна дисципліна «Теорія і практика фотоосвітлення» є обов’язковим компонентом ОПП «Фотомистецтво та відеографія» (ОПК23; 2 курс, 4 семестр; 4 кредити ЄКТС). Форма підсумкового контролю — залік. Предмет дисципліни — побудова, вимірювання та документація світлової схеми у фото- та відеозйомці: добір джерела (вікно, сонце, постійне, імпульсне) і модифікатора; ролі рисуючого, заповнюючого і контрового світла; співвідношення освітленостей; портретні малюнки, предметна зйомка, виносний спалах на локації, постійне світло для інтерв’ю. Техніка безпеки роботи зі стійками, кабелями та нагрітими приладами входить до змісту кожної збірки.

Семестр структуровано в три модулі (п’ять лекцій, тринадцять практичних занять, чотири етапи індивідуальної роботи). Звіти практичних 1–11 фіксують кадр і креслення схеми заняття. Індивідуальна робота веде семестровий проєкт: гіпотеза схеми за референсом, світлова концепція, три задокументовані постановки, відеофрагмент 30–60 с.

Наскрізний результат — комплект із трьох аркушів постановки та відеофрагмент, який здобувач захищає на заліку. Аркуш постановки містить кадр власної зйомки, креслення джерел і підпис ролей, модифікатора, відстаней та експозиції.

Оцінювання — 100 балів: звіти практичних 1–11 — 33; робота в студії — 5; індивідуальна робота — 16; самостійна робота (ескізи практичних 01–04) — 6; модульні контрольні — 20; залік — 20. Викладач: Поберайло Олександр Анатолійович, доктор мистецтва, кафедра фотомистецтва та операторської майстерності ХДАК.

Приєднатись до лекційної програми або програми практичних занять

Дисципліна присвячена дослідженню фотографії як самостійної мови візуального сторітелінгу. Ключове питання курсу: як фотографічний образ виходить за межі простого відтворення дійсності та трансформується у справжнє оповідне (наративне) висловлювання.

 У першому розділі розглядаються основи візуальної оповіді. Простежується еволюція сторітелінгу та аналізується умовна «теритрорія» між словом і зображенням. Значна увага приділяється природі наративу як форми існування фотографії: досліджуються способи звернення до глядача, діалектика простих і складних історій, а також типологія лінійних і циклічних структур у візуальній репрезентації. Окремо аналізується позиція фотографії на тлі літературних та кінематографічних традицій.

Другий розділ присвячений прикладним і концептуальним аспектам побудови візуального сюжету. Покроково розкривається жанровий репертуар фотографії та інструментарій морфології оповіді – від тричасної форми до взаємодії персонажа із середовищем. Розглядаються принципи сприйняття та маніпуляції visual-контентом, а також роль провідних світових арт-арен (зокрема Венеційської бієнале та dOCUMENTA) у репрезентації сучасних фотографічних проектів. Наприкінці курсу увагу зосереджено на практичній реалізації сторітелінгу: від концептуалізації авторського проекту та врахування специфіки аудиторії до виставкового експонування.